Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на передозування опіоїдами.
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на передозування опіоїдами особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні надавати домедичну допомогу.
2. У цьому Порядку термін «передозування опіоїдами» вживається у такому значенні – це невідкладний стан, спричинений дією опіоїдів незалежно від шляху їх введення та супроводжується значним погіршенням фізичного та психічного стану.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Національному переліку основних лікарських засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1431), та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки, які вказують на передозування опіоїдами:
1) ускладнене/пригнічене дихання (дихання менш як 10 вдихів за хвилину) або зупинка дихання;
2) ослаблення або зникнення пульсу;
3) зниження рівня або втрата свідомості;
4) суттєве звуження зіниць (діаметр менш як 2 мм);
5) бліді шкірні покриви, ціаноз губ та кінчиків пальців.
4. Постраждалі з підвищеним ризиком передозування опіоїдами:
1) особи, які залежні від опіоїдів, зокрема ті, що мають досвід передозування та/або знижену толерантність (після детоксикації, звільнення від ув’язнення, припинення лікування);
2) особи, які застосовують опіоїди за призначенням, зокрема застосування у підвищених дозах;
3) особи, які застосовують опіоїди в комбінації зі снодійними та седативними речовинами;
4) особи, які застосовують опіоїди та мають інші тяжкі захворювання (вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), захворювання печінки або легень, депресія);
5) особи, які вживають наркотичні засоби шляхом ін’єкцій, особливо при першому їх використанні;
6) особи, які спільно проживають з особами, залежними від опіоїдів.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на передозування опіоїдами:
1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого та за її відсутності перейти до наступного кроку;
2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
4) у разі виявлення ознак передозування опіоїдами застосувати антидот (налоксон):
а) антидот (налоксон) слід вводити у випадку проходження відповідного навчання;
б) антидот (налоксон) вводиться у дозуванні від 0,4 мг до 2 мг внутрішньом’язово при використанні ін’єкційної форми або 2 мг в носову порожнину при використанні інтраназальної форми (розпилювання 1 мл антидоту (налоксону) у дозі 1 мг/мл у кожну ніздрю носа);
в) оптимальним методом введення антидоту (налоксону), є інтраназальне введення (в порожнину носа без порушення цілісності шкірних покривів) для розпилення на слизову оболонку. У разі використання розчину для ін’єкцій внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у зовнішню поверхню плеча або стегна;
г) за відсутності ефекту – повторне введення антидоту (налоксону) слід повторити через 3–5 хвилин;
5) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
7) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин передозування опіоїдами. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.
6. Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу або Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2022 року № 441. При проведенні серцево-легеневої реанімації слід використовувати антидот (налоксон) відповідно до методики, описаної у підпункті 4 пункту 5 цього Порядку.