4 квітня щорічно відзначається День вітаміну C. Подія спрямована на те, щоб підвищити поінформованість людей про цю речовину. Про те, чим корисний вітамін C, чи він допомагає при застуді, і чим загрожує його надлишок.

Вітамін С було відкрито 1912 року, виділено 1928 року, а 1933 року він став першим вітаміном, отриманим хімічним шляхом. Його занесено до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Де міститься, як діє на організм.

У боротьбі проти простудних захворювань головний союзник людини – вітамін С (аскорбінова кислота). Він дозволяє підтримувати імунітет у боєздатності, щоб вчасно реагувати на зовнішню загрозу, що надходить від вірусів та бактерій. В організмі аскорбінка, на жаль, міститься лише в невеликих кількостях, а її роль дуже висока. Запас необхідно поповнювати, оскільки клітини людини синтезувати вітамін С самостійно неспроможні.

В організмі людини вітамін С виступає регулятором багатьох біохімічних реакцій. Наприклад, він бере участь у синтезі колагену – основного структурного білка сполучної тканини, що забезпечує функціональність та стійкість кровоносних судин, кісток, сухожилля. Мікроелемент істотно впливає і на засвоєння, і обмін інших мікронутрієнтів і вітамінів.

Будучи потужним антиоксидантом, він забезпечує прямий захист білків, жирів, ДНК і РНК від шкідливої дії вільних радикалів, які часто утворюються в клітинах у процесі життєдіяльності. Крім цього, вітамін С підтримує рівень іншого важливого антиоксиданту – глутатіону, що забезпечує зниження руйнівної дії токсинів і важких металів на біохімічному рівні.

Фізіологічна потреба для дорослої людини у вітаміні С – у середньому 90 мг на добу. Ця кількість міститься в 225 г лимонів або всього 45 г чорної смородини. Реальна ж потреба у вітаміні С в умовах сучасного життя набагато вища за цей рівень. Тому таке велике значення набувають додатково вітамінізовані продукти та страви. Збагачують, як правило, фруктові, ягідні та овочеві соки, рідкі молочні продукти, консерви – інформація про це вказана на упаковці продуктів.

Додаткові кількості вітаміну С необхідні в періоди вагітності, лактації, при проживанні в холодних кліматичних районах, роботі на виробництві зі шкідливими умовами праці, при додатковому чужорідному хімічному навантаженні організму (до такого, до речі належить куріння).

Головна небезпека нестачі вітаміну С – розвиток цинги. Цей стан було описано багато століть тому у людей, які здійснювали тривалі подорожі (моряки) і повністю виключали зі свого раціону рослинну їжу. Симптомами цинги є занепад сил, кровотечі, випадання волосся та зубів, болі та набряклість у суглобах. Цинга при відсутності лікування призводить до смерті.

Про простий дефіцит вітаміну С свідчить кровоточивість ясен при чищенні зубів. Однак при цьому слід виключити інші причини (захворювання ясен, неправильний підбір щітки тощо).

Гіпервітаміноз вітаміну С не описаний (ми вже говорили, що надлишок вітаміну виводиться із сечею). Надлишку вітаміну С за рахунок харчових продуктів у здорової людини бути не може.

В організм людини вітамін С надходить головним чином із рослинною їжею. При вживанні її в належних кількостях надходження вітаміну С буде відповідати фізіологічним потребам здорової людини або навіть перевершувати їх (що не страшно, тому що надлишок вітаміну С організм виведе із сечею). Проте зазвичай цього немає. Дефіцит вітаміну С пов'язаний з двома основними проблемами: зниженням споживання свіжих овочів і фруктів та високим ступенем технологічної обробки харчових продуктів рослинного походження.

Продукти, багаті на вітамін С:

- шипшина, солодкий перець;

- смородина, обліпиха;

- петрушка, кріп;

- капуста брюссельська, білокачанна або цвітна;

- картопля, помідори, болгарський перець;

- яблука, ананаси, цитрусові.

У деяких продуктах міститься особливий фермент – аскорбатоксидаза – антивітамін, який перешкоджає засвоєнню вітаміну С. Він міститься у значних кількостях у кабачках та огірках, проте теплова обробка (наприклад, запікання) нейтралізує його. Щоправда, при запіканні губиться половина вітаміну С.

Вітамін С вкрай нестійкий у зовнішньому середовищі та швидко руйнується при нагріванні. Наприклад, при кип'ятінні овочів або фруктів, приготуванні перших страв він руйнується практично повністю через 2-3 хвилини. Крім того, його руйнуванню сприяє металева поверхня посуду та побутових приладів. Заморожування практично не шкодить вітаміну, а ось термін зберігання свіжих овочів та фруктів дуже обмежений. При зберіганні яблук, картоплі, капусти та інших овочів та фруктів відбувається помітне руйнування вітаміну С, і вже через 4–5 місяців зберігання (навіть за належних умов) його вміст падає на 60–80%.

Але як зберегти його зміст?

1. При термообробці закривайте каструлю та сковорідку кришкою. При доступі кисню втрати вітаміну З вдвічі більше, ніж при приготуванні без доступу кисню.

2. Продукти потрібно закладати вже у киплячу воду. Що довше вариться продукт, то більше втрата вітаміну.

3. При варінні додайте трохи оцту. У лужному середовищі вітамін С руйнується швидше, ніж у кислому.

4. Не використовуйте при приготуванні залізний або мідний посуд, ложку або половник.

І пам'ятайте – найголовнішим і найнадійнішим засобом збереження вітаміну залишається старий та перевірений спосіб. Він простий, як усе геніальне: їжте овочі та фрукти свіжими та сирими.